Ярославчик щодня доводить, що неможливе можливо!

Ярославчику 12 років. Він народився передчасно на сьомому місяці вагітності, зовсім крихітний, вагою трохи більше кілограма. Від перших хвилин життя — на апараті ШВЛ, боровся за кожен подих. На жаль, з перших днів почались серйозні проблеми зі здоров'ям, у тому числі менінгіт. А потім встановили діагноз, який перевернув життя родини — дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез.

Батьки хлопчика не здавалися. Ярославчик з самого малечку проходив інтенсивну реабілітацію скрізь, де тільки могли знайти допомогу ( як в Україні так і за кордоном).

" Ми шукали кожен шанс, кожну можливість, щоб дати синові більше руху, більше свободи, більше життя. Сину зробили п’ять підсадок стовбурових клітин (дві за кордоном, три в Україні). Потім — селективна дорзальна ризотомія у Києві, одна з перших в країні. Ця операція дала потужний поштовх, але для того, щоб вона дала справжній результат — потрібна системна реабілітація, щомісяця, щотижня, без зупинок,"-розповідає мама.

Через війну, нестабільність, втрату доходів родині дуже складно оплатити заняття самостійно.

Фонд допоміг з оплатою реабілітації для Ярославчика і

пишається його результатами після інтенсивних занять.

Ярослав краще став відчувати своє тіло і може ним керувати. Спастика відійшла і вирівнялась спина та таз дитини. Покращилась мова за рахунок роботи логопеда та  масажу внутрішньої порожнини рота, спастика язика зменшилась, що дозволяє дитині краще жувати та розмовляти. Хлопчик ходить з підтримкою, намагається стояти біля опори, прагне бути самостійним. Він дуже розумний, цікавиться машинами, конструктором, любить слухати музику і мріє одного дня самостійно гуляти з мамою і татом.

А ще ми бачимо, що  нього надзвичайно сильний характер

‍